
Кожному мережевому адміністратору потрібні інструменти, які дають змогу генерувати мережевий трафік для аналізу пропускної здатності мережі. Cisco включила корисний інструмент в останні версії IOS, про який далі йтиметься з прикладом використання та аналізу отриманих даних.
Найчастіше для створення TCP/IP-трафіку між серверними системами використовують такі інструменти, як FTP і Ping, після чого аналізують продуктивність мережі під час генерування цього трафіку. Проблема такого підходу в тому, що часто мережевий адміністратор не має доступу до серверних систем або ж системі не вистачає продуктивності для тестування мережі з високою пропускною здатністю за протоколом FTP. У багатьох випадках доводиться встановлювати спеціалізовані апаратні засоби для проведення випробувань — процес, який може бути непрактичним, якщо мережа складається з багатьох віддалених LAN- і WAN-сегментів.
Знайомство з TTCP
Спільнота Unix має хороший інструмент для тестування каналів зв’язку протягом багатьох років — утиліту TTCP. Ця утиліта доступна з різних джерел в Інтернеті.
Щоб почати використовувати TTCP, необхідно запустити його копію в режимі приймача в одному місці в межах мережі, а потім запустити другу копію в режимі передачі в іншому місці мережі. Результати передачі даних від передавача до приймача показують приблизну продуктивність між джерелом і передавачем. Вибираючи джерело й передавач у різних точках мережі, можна аналізувати критичні сегменти мережі.
TTCP має реальну перевагу над такими інструментами, як FTP. Якщо є мережа з високою продуктивністю, тоді будь-якій одній комп’ютерній системі та її дисковій підсистемі буде важко передати дані на високій швидкості, якої буде достатньо для реального тестування мережі. TTCP досягає високої продуктивності за рахунок заповнення буфера пам’яті даними, які потрібні для багаторазової передачі. Оскільки все йде з пам’яті, є передавач і приймач трафіку, які можуть працювати на справжній швидкості мережі.
Cisco впровадила копію TTCP в IOS 11.2 і пізніше, нині ця команда незадокументована. За допомогою інтерактивних підказок цю команду не можна виявити на пристрої. Замість цього потрібно просто ввести команду ttcp, а потім натиснути ENTER. Якщо маршрутизатор підтримує цю команду, тоді необхідно буде відповісти на низку запитань для встановлення параметрів TTCP. Оскільки TTCP може створити величезну кількість трафіку, ця команда доступна для виконання тільки в привілейованому режимі.
Команда дає ширший доступ до ресурсів у межах мережі для генерації трафіку під час виконання мережевого аналізу та налаштування. Через те, що команда доступна на маршрутизаторах і комутаторах, немає потреби встановлювати спеціальні генератори трафіку в мережі. Маршрутизатори та комутатори Cisco дуже ефективні при передачі даних, тому на них можна згенерувати дуже великий трафік між приймачем і передавачем. Тепер можна тестувати високу швидкість у мережі без додаткового обладнання.
Сумісність TTCP
Версія TTCP у Cisco відправляє та отримує TCP-дані (версія в Unix також підтримує UDP). Можна контролювати кількість відправлених пакетів, розмір пакета, номер порту, на якому передавач і приймач спілкуються між собою, і низку інших параметрів. Змінюючи параметри, можна перевірити різні механізми буферизації в мережевому обладнанні між передавачем і приймачем.
Пункт призначення та джерело не обов’язково мають бути на одному й тому самому пристрої. Щоб перевірити пропускну здатність до віддаленого сервера, потрібно запустити тільки передавач і вказати порт на віддаленому сервері.
TTCP надає звіт про обсяг переданих даних, а також приблизну продуктивність. Порівнюючи фактичну пропускну здатність із теоретичною пропускною здатністю між передавачем і приймачем, можна сказати, чи працює мережа так, як передбачалося. Зміна пропускної здатності може вказувати на значну кількість інших чинників: перевантажене мережеве обладнання або, можливо, зв’язок із помилками, які призводять до пошкодження чи втрати пакетів. Після проведення випробувань по окремих сегментах мережі можна визначити, які вузли або пристрої потребують детальнішого аналізу продуктивності.
Використання TTCP
TCP — протокол, орієнтований на постійне підтримання з’єднання, тому необхідно мати приймач, до якого може підключитися передавач. Таким чином, першим кроком є запуск приймача TTCP. Після запуску передавача TTCP час і обсяг переданих даних використовуються для розрахунку пропускної здатності між передавачем і приймачем.
Тепер, коли є трохи загальної інформації про TTCP, розглянемо встановлення й запуск тестової мережі. У цьому прикладі буде протестовано канал «точка-точка» з пропускною здатністю 56 Кбіт між двома маршрутизаторами.
По-перше, необхідно запустити приймач. На маршрутизаторі Cisco потрібно виконати описані нижче команди. Значення в дужках — значення за умовчанням, які набувають чинності після натискання ENTER. У налаштуваннях можна змінити вікно TCP для імітації роботи робочих станцій.
#ttcp transmit or receive [receive]: buflen [8192]: bufalign [16384]: bufoffset [0]: port [5001]: sinkmode [y]: rcvwndsize [2144]: 4096 show tcp information at end [n]: ttcp-r: buflen=8192, nbuf=2048, align=16384/0, port=5001, rcvwndsize=4096 tcp
Тепер необхідно запустити передавач:
#ttcp transmit or receive [receive]: trans Target IP address: 192.168.0.254 buflen [8192]: nbuf [2048]: 50 bufalign [16384]: bufoffset [0]: port [5001]: sinkmode [y]: buffering on writes [y]: show tcp information at end [n]: ttcp-t: buflen=8192, nbuf=50, align=16384/0, port=5001 tcp -> 192.168.0.254
Коли з’єднання встановлено, приймач виводить у рядку стану повідомлення про те, що зв’язок встановлено. Після завершення передачі приймач виводить статистику тестування, яка показує кількість переданих даних, час передачі, розраховану пропускну здатність, кількість операцій вводу/виводу для читання даних:
ttcp-r: accept from 192.168.0.253 (mss 1460, sndwnd 2144, rcvwnd 4096) ttcp-r: 409600 bytes in 61064 ms (61.064 real seconds) (~5 kB/sec) +++ ttcp-r: 301 I/O calls ttcp-r: 0 sleeps (0 ms total) (0 ms average)
Аналогічно передавач робить вивід у рядку стану, коли він підключається до отримувача. Коли передачу завершено, передавач показує свою статистику:
ttcp-t: connect (mss 1460, sndwnd 4096, rcvwnd 2144) ttcp-t: 409600 bytes in 60504 ms (60.504 real seconds) (~5 kB/sec) +++ ttcp-t: 50 I/O calls ttcp-t: 0 sleeps (0 ms total) (0 ms average)
Аналіз пропускної здатності
TTCP обчислює приблизну пропускну здатність у кілобайтах за секунду. У цьому випадку пропускна здатність 5KBps, що переводиться як 40kbps (5KBps*8 біт/Байт = 40kbps). Це менше за 56 Кбіт/с для з’єднання «точка-точка». Чи є ця пропускна здатність реальною?
Розмір буфера TCP на передавачі становить 8192 байти. Коли TCP відправляє пакет такого розміру по IP, його буде розбито на п’ять IP-пакетів по 1500 байт плюс один пакет 693 байти (загалом 8192 байти). Для передачі всіх 50 буферів маршрутизатору потрібно буде відправити 300 IP-пакетів. При виконанні приблизного інженерного аналізу кожен пакет матиме 40 байт заголовків TCP/IP. Використовуємо такі обчислення для визначення приблизної пропускної здатності:
50 buffers * 8192 bytes each = 409,600 bytes 301 IP packets * 40 bytes of header = 12,040 bytes Total data transmitted = 421,640 bytes 421,640 bytes * 8 bits/byte = 3,373,120 bits 3,373,120 bits / 61.064 seconds = 55,239 bits/second
Це дуже близько до швидкості 56 Кбіт/с, що вказує на справність мережевого з’єднання.
Особливості TTCP
TTCP надсилає звичайні IP-датаграми, які обробляються так само, як і будь-які інші дані користувача в мережі. Якщо тести виконуються в періоди, коли в мережі передаються інші дані, то потрібно враховувати сумарне навантаження. Результати випробувань у цій статті показують, що жодного іншого трафіку в мережі не було.
Використання інших особливостей TTCP — можна встановити розмір буферів, які використовуються для передачі, кілька різних буферів і багато інших варіантів. При запуску TTCP-тестів слід враховувати можливості процесора маршрутизатора, пам’ять, тип мережевого інтерфейсу тощо. Також при тестуванні необхідно враховувати наявність помилок на інтерфейсі.
TTCP є для Windows- і Unix-систем.
Вдалого тестування!